ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. – уроки малювання

ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. - уроки малювання
ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. - уроки малювання
ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. - уроки малювання
ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. - уроки малювання
ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. - уроки малювання
ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. - уроки малювання
ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. - уроки малювання
ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. - уроки малювання
ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. - уроки малювання
ЯК МАЛЮВАТИ ДРАПІРУВАННЯ. - уроки малювання

Драпірування, (франц.), тканину, якою наділяються фігури на картинах і в скульптурі, будь-яке зображення площини тканини . Т. к. площину тканини по своїй природі пластична, то покладена на будь-обсяг (куля, куб, конус тощо) утворює складки (драпірується). Складки також виникають при будь-якому зміщення площини тканини, при приміщенні площини тканини на поверхню меншої площі, при нерівномірному розтягуванні або стисненні тканини.

Тут ми розглянемо найбільш часто зустрічаються випадки утворення складок (драпіровок).

Побудова тканини на прямий і криволінійної площині.
ля того щоб правильно малювати драпірування на людській фігурі, а це найбільш поширене їх застосування (крім натюрмортів) треба зрозуміти систему побудов і змін площини тканини в залежності від властивостей тканини, її положення на іншій площині, освітлення.

У цьому розділі я не ставила завдання вивчення властивостей тканин і світлотіньового аналізу малюнка, а лише виклала свої міркування схем і побудов драпіровок лежать на простих фігурах – кулі, куба, конуса та циліндра.

Умовні позначення на всіх зображеннях : А – умовна площина. В – площину тканини.

Стрілочки – вектора зміщень: червона – розтяг, провисання тканини під власною вагою, синя – стиснення, що утворює складку. Для більш повної картини тканину зображено прозорою.

На малюнку зображена абстрактна площину А, менша за площею ніж площину тканини Ст. Поміщаємо тканина на площину так, щоб її ширина відповідала ширині площині (стискаємо по горизонталі) і отримуємо найпростішу драпіровку – прямі складки в одному напрямку.

Бувають ще зустрічні складки. Це залежить від того, в який бік спрямований злам площини тканини.

В даному випадку на лежачу тканина буде діяти тільки сила «стиснення», напрям показано синіми векторами.

Провисшая тканина.

Червоні стрілки показують як може провиснути тканина під власною вагою. Ці зміщення виникають під дією сили тяжіння,яка практично завжди спрямована вертикально.

Сині стрілки – зміщення тканини по горизонталі.

Чорний контур показує межі площини тканини, коричневим кольором позначена можлива форма складок.

Червоні кружечки показують місця найбільшого натягу матеріалу. Сині – місця провисання, де натяг мінімально.

Варто звернути увагу на те, що області провисання виникають завжди там, де вектора напруги в тканини спрямовані назустріч один одному. В області провисання і мінімального натягу утворюються складки (тканина драпірується), в той час як в області максимального натягу складок не буде.
Варто звернути увагу на те, що тканина в точках максимального натягу повторює форму предмета, на якому лежить.

Особливо добре це видно на гладких драпіруваннях. В точках повного торкання (максимального натягу) тканина облягає предмет, тоді як в кутах, місцях надлишку тканини, збирається в складки, які або звисають, або лягають на іншу найближчу площину.
При цьому верхні складки будуть намагатися прийняти форму рельєфу нижньої складки або поверхні.

Автор: Vera Kalinovska

Джерело: vk.com