Портрет – уроки малювання

Подібно літографії, винайденої лише в 1797 році, фотографія задовольнила потребу середнього класу в отриманні різноманітних зображень. До 1850 року значна частина буржуа стала замовляти свої портрети, і саме в жанрі портрета фотографія була з радістю прийнята всіма. Незабаром після появи дагеротипа всюди, особливо в Америці, стали створюватися фотоательє. Тепер будь-хто міг дешево і з легкістю обзавестися власним портретом. Таким чином увічнювався звичайна людина, а це означало, що і фотографія стала в ряд демократичних цінностей, дарованих американською і французькою революціями. Незабаром серед фотографів почалося завзяте суперництво – кожен прагнув робити портрети знаменитостей.

Гаспару Феліксу Турнашону (1820-1910), більш відомому під ім\’ям Надар, вдалося залучити в своє ательє багатьох уславлених діячів Франції. Подібно більшості перших фотографів, він починав як художник, але волів кисті об\’єктив. Вперше він скористався фотоапаратом, щоб зняти двісті вісімдесят чоловік, з яких фотографій склав величезну літографію – пантеон Надара. Кілька разів йому позувала актриса Сара Бернар, і її портрети (мал. 362) є прямими предками нинішніх фотографій, прославляють «зірок». Романтична поза, вираз обличчя актриси ріднять її з тими благородними героїнями, яких ми бачимо на більшості полотен XIX століття. Дивує, до якої міри Надару вдалося додати фотографії скульптурність: гра світла, складки одягу – все нагадує портретну скульптуру – погруддя, настільки популярні у колекціонерів того часу.

362. Надар. «Сара Бернар». 1859 р. Будинок Джорджа Істмена. Рочестер, Нью-Йорк

Автор: Х. В. Янсон та Ентоні Ф. Янсон