17. Колірні співзвуччя – уроки малювання

17. Цветовые созвучия

Поняття «колірного співзвуччя» передбачає можли-ність закономірного появи колірних поєднань, ко-торие служать основою загальної колірної композиції. Оскільки розглянути всі колірні комбінації неможливо, то ми обмежимося лише викладом деяких принципів колірного співзвуччя або колірної гармонії.

Колірні співзвуччя можуть бути побудовані на основі двох, трьох, чотирьох або більшої кількості кольорів.

Співзвуччя двох кольорів.
На двенадцатичастном колірному колі два діаметрально протилежних кольори є додатковими і утворюють гармонійне поєднання, яке складається з двох кольорів. Червоний – зелений, синій – оранжевий, жовтий – фіолетовий являють собою сполучення, що володіють якістю гармонійності. Якщо ми для побудови співзвучних колірних поєднань використовуємо кольоровий шар, то отримаємо майже будь-яке число гармонійних поєднань з двох кольорів. Передумовою такої гармонії є умова симетричного розташування обох кольорів по відношенню до центру кольорового кулі. І так, якщо використовується освітлений червоний колір, то йому відповідає зелений, затемнений в тій мірі, в якій був осветлен червоний.

Співзвуччя трьох кольорів.
Якщо з двенадцатичастного кола вибрати три кольори, розташування яких відносно один одного утворює рівносторонній трикутник, то ці кольори створюють гармонійне тризвук, як це показано на рисунку 54. Жовтий, червоний і синій – саме певне і саме сильне гармонійне співзвуччя, яке можна вважати основним. Гармонійним трезвучием мають і додаткові кольори цього триєдності – фіолетовий, зелений і оранжевий.

Цветовые созвучия

Жовто-оранжевий, червоно-фіолетовий, синьо-зелений або червоно-оранжевий, синьо-фіолетовий, жовто-зелений являють собою інші тризвуки, кожне з яких всередині колірного кола утворює рівносторонній трикутник. Якщо ми в співзвуччі пари додаткових квітів, наприклад, жовтого і фіолетового, візьмемо два сусідніх від фіолетового кольори: синьо-фіолетовий і червоно-фіолетовий, або навпаки, що лежать поруч з жовтим: жовто-зелений і жовто-оранжевий, то і ці співзвуччя також будуть гармонійними за своїм характером, хоча в цьому випадку геометричною фігурою, що зв\’язує їх, буде тепер рівнобедрений трикутник, як це показано на рисунку 54. Якщо фігури трикутників, і рівнобедреного і рівностороннього, уявити собі вписаними у колірне коло, то, переміщаючи їх вершини всередині кола за своїм бажанням, можна точно визначити те чи інше гармонійне тризвук. При цьому виникають два прикордонних випадку, коли одна з вершин трикутника знаходиться на білому або чорному полюсі. Якщо ми використовуємо рівносторонній трикутник, одна з вершин якого стикається з білим, то дві інші вершини будуть вказувати на перші затемнені ступені пари додаткових квітів. Тоді ми, до прикладу, отримаємо таке тризвук: білий затемнений синьо-зелений і затемнений помаранчевий. Якщо ж одна з вершин стикається з чорним, то подібним чином ми отримаємо чорний, освітлений синьо-зелений і освітлений помаранчевий. Ці випадки переконують у тому, що при використанні білого або чорного в дію вступає контраст світлого і темного.

Співзвуччя чотирьох кольорів.
Якщо з двенадцатичастного кола вибрати дві пари додаткових квітів, що з\’єднують лінії яких перпендикулярні один одному, то ми отримаємо фігуру квадрата, як це показано на малюнку 55. При цьому виникає три четверозвучия: жовтий, червоно-оранжевий, фіолетовий, синьо-зелений; жовто-оранжевий, червоний, синьо-фіолетовий, зелений; оранжевий, червоно-фіолетовий, синій, жовто-зелений.

цветовые созвучия

Інші чотирьохкольорові співзвуччя легко визначити завдяки фігурі прямокутника, що об\’єднує дві пари додаткових квітів, як наприклад: жовто-зелений, червоно-фіолетовий, жовто-оранжевий, синьо-фіолетовий; жовтий, фіолетовий, оранжевий, синій. Третя фігура для отримання четырехзвучия – трапеція. Два кольори розташовані поруч один з одним, а два протилежних розташовані праворуч і ліворуч від їх додаткових кольорів. Подібні поєднання прагнуть до симультанному зміни, хоча і є гармонійними, утворюючи при змішуванні сіро-чорний колір. Вписуючи фігури, зображені на малюнку 55, в кольоровій кулю і повертаючи їх, можна отримати дуже велику кількість нових колірних поєднань.

Співзвуччя шести кольорів.
Шестикутники можуть бути отримані двома різними шляхами.

У двенадцатичастный колірний круг можна замість трикутника або квадрата вписати шестикутник. І тоді гармонійне шестизвучие буде базуватися на трьох парах додаткових кольорів. В нього можна вписати два таких шестикутника, що складаються з жовтого, фіолетового, помаранчевого, синього, червоного, зеленого і жовто-зеленого, синьо-фіолетового, червоно-оранжевий, червоно-фіолетового, жовто-зеленого і синьо-зеленого. Ці шестикутники можна помістити в колірній куля, і обертаючи їх, отримати на основі освітлених чи затемнених тонів цікаві колірні комбінації. Інший спосіб отримання шестикутника полягає в приєднанні чорного і білого кольору до чотирьох чистим кольорам. Ми поміщаємо квадрат у екваторіальний пояс кольорового кулі і отримуємо четырехзвучие, засноване на двох парах додаткових кольорів. Потім кожен кут квадрата з\’єднуємо з білим кольором вгорі і з чорним внизу, як показано на малюнку 56. В результаті ми отримуємо октаедр. Будь чотирикольорового співзвуччя, яке може бути побудоване в екваторіальній зоні, може бути перетворено за рахунок включення в нього білого і чорного кольору в співзвуччя з шести кольорів. Замість квадрата може бути також використаний і просто чотирикутник.

цветовые созвучия

За допомогою трикутника, який як основна фігура комбінується з білим і чорним кольором, можна отримати співзвуччя п\’яти кольорів. Воно може складатися, наприклад, з наступних кольорів: жовтого, червоного, синього, чорного і білого або оранжевого, фіолетового, зеленого, білого і чорного. Після всього викладеного тут стає ясно, що вибір колірних поєднань і їхніх модуляцій як основи зображення не може бути довільним. Зрозуміло, що всі вихідні моменти визначаються вибраній художником предметної або абстрактною темою твору. Однак вибір колірних поєднань і їх розробка – це об\’єктивна реальність і прояв капризу або поверхневої спекуляції тут недоречно. Кожен колір, кожна група – це свого роду особлива індивідуальність, яка розвивається й живе за своїми власними законами. Зміст колірного співзвуччя полягає в тому, щоб, правильно використовуючи колірні протиставлення, зуміти домогтися найбільш сильного впливу кольору. Основний жовто-червоно-синій акорд повинен показати, як з конструктивно побудованого співзвуччя можна отримати різні варіації в їх різному колірному впливі. Один варіант – це коли жовтий розташований між червоним і синім, інший – коли червоний знаходиться між жовтим і синім, або синій між жовтим і червоним. Кольори основного співзвуччя можуть бути скомбіновані із затемненими тонами чистих кольорів, що створюють контраст насичення. Всі три кольори могли б бути затемнені і прояснені на основі контраст світлого і темного. Якщо б всі три кольори були однаково прояснені і чисті кольори були б тут у вигляді невеликих смужок, то це поєднання дало б контраст поширення. У тому ж випадку, коли один колір починає кількісно переважати над іншими, досягається експресивне звучання кольору. Якщо зайти так далеко і змінити який-небудь чистий колір співзвуччя на розташоване праворуч і ліворуч від нього, тобто замінити жовтий колір жовто-зелений і жовто-оранжевим, або червоний – червоно-оранжевий і червоно-фіолетовим, а синій – синьо-зеленим і синьо-фіолетовим, то поєднання, що складається з трьох кольорів, перетвориться в четверозвучие, яке значно збагатить можливості наших варіацій. Ці приклади показують, що теорія гармонійних з-звучий зовсім не прагне обмежити уяву, а радше відкриває більш широкі можливості досягнення різних виразних проявів кольору.

Автор: Йоханнес ІТТЕН